Forbes.ua
Apixmed Prism — інноваційна платформа генетичної аналітики нового покоління
Головна keyboard_arrow_right Блог keyboard_arrow_right
Чоловіче здоров’я: які обстеження справді важливі та коли їх проходити
Чоловіче здоров'я
Дата публікації:
8 хвилин читання

Чоловіче здоров’я: які обстеження справді важливі та коли їх проходити

Усміхнений чоловік середнього віку з густими вусами у світлій куртці на міській вулиці — символ руху Movember.

Рівень тестостерону, стан передміхурової залози, серцево-судинне здоров’я, обмін глюкози — кожен із цих аспектів впливає на самопочуття, фізичні можливості та здоров’я чоловіка впродовж життя. Регулярні обстеження цих ключових напрямків допомагають не тільки оцінювати поточний стан організму, а й виявляти, які важливі фізіологічні показники потребують ретельнішого контролю, щоб зберігати здоров’я з віком.

Водночас різні обстеження мають свої показання та рекомендовані терміни проведення. Одні показники потребують регулярного контролю, інші варто перевіряти після досягнення певного віку або за наявності конкретних факторів ризику. Сімейний анамнез і генетичні особливості також важливі для оцінювання індивідуальної схильності до певних захворювань і визначення пріоритетів профілактики.

Від команди Apixmed:

Матеріал опубліковано на підтримку всесвітнього руху Movember (Вусопад), що має на меті привернути увагу до важливих питань чоловічого здоров’я, профілактики онкозахворювань та підтримки психологічного благополуччя.

Обстеження для чоловіків за окремими напрямами здоров’я

Передміхурова залоза: коли визначати ПСА

Рак передміхурової залози належить до найпоширеніших онкологічних захворювань у чоловіків. У 2022 році його діагностували приблизно в 1,5 мільйона чоловіків у світі, і за частотою він поступається лише раку легень (Bray F et al., CA: A Cancer Journal for Clinicians, 2024). На ранніх стадіях він часто не спричиняє симптомів, тому питання раннього виявлення має особливе значення після досягнення певного віку, і особливо за наявності додаткових факторів ризику.

Основним лабораторним маркером, який використовують для оцінювання стану передміхурової залози, є простатоспецифічний антиген (ПСА) — білок, який виробляють клітини простати. Концентрацію ПСА визначають у крові, проте підвищення не є специфічною ознакою раку: воно також можливе за доброякісної гіперплазії передміхурової залози, запалення та інших станів. Тож результат аналізу ПСА не можна інтерпретувати окремо від віку, анамнезу та клінічної картини.

Чоловікам без відомих факторів підвищеного ризику раку простати зазвичай рекомендують проводити ПСА-скринінг приблизно з 50 років, обговоривши доцільність такого обстеження з лікарем. За наявності випадків раку простати в близьких родичів або за інших факторів підвищеного ризику лікар може призначити ПСА-скринінг раніше — приблизно з 40–45 років. Для носіїв патогенних варіантів у гені BRCA2 (BRCA2 DNA repair associated) європейські рекомендації передбачають можливість раннього визначення ПСА з 40 років (Wei JT et al., The Journal of Urology, 2023; EAU Guidelines on Prostate Cancer, 2025).

Підвищений ПСА сам по собі не є підтвердженням онкологічного діагнозу. За потреби лікар може рекомендувати повторне визначення концентрації показника, аналіз додаткових маркерів, магнітно-резонансну томографію або біопсію.

Важливо! Порушення сечовипускання, кров у сечі чи спермі, біль у ділянці таза або промежини вимагають звернення до лікаря незалежно від віку. У такому разі йдеться вже не про профілактичний скринінг, а про діагностичне з’ясування причини симптомів.

Тестостерон: коли потрібне обстеження

Тестостерон впливає на статеву функцію, м’язову та кісткову тканини, утворення еритроцитів і низку метаболічних процесів. Його концентрація може змінюватися з віком, однак саме по собі вікове зниження гормону не свідчить про гіпогонадизм і не є підставою для гормональної терапії.

Визначення рівня тестостерону рекомендоване за наявності симптомів або клінічних ознак, які можуть свідчити про його дефіцит, серед яких: стійке зниження лібідо, порушення еректильної функції, зменшення кількості спонтанних ранкових ерекцій, безпліддя, анемія незрозумілого походження та зниження щільності кісткової тканини. Кожен із цих симптомів може мати й інші причини, тому результати аналізу оцінюють з урахуванням скарг, анамнезу та інших клінічних даних.

Для первинного оцінювання визначають загальний тестостерон у ранковій крові натще. Якщо результат нижчий за норму, його необхідно підтвердити повторним вимірюванням в інший день. Діагноз гіпогонадизму встановлюють за поєднання характерних симптомів або клінічних ознак зі стабільно низькою концентрацією гормону (Bhasin S et al., The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 2018).

Рутинне визначення рівня тестостерону в чоловіків без симптомів або інших клінічних показань не рекомендоване. Так само не варто розпочинати замісну терапію тестостероном лише через вікове зниження концентрації гормону або бажання поліпшити фізичну форму без підтвердженого діагнозу гіпогонадизму та не оцінивши можливі ризики лікування.

Детальніше про зв’язок генетики з гормонами, зокрема з тестостероном, — у статті Соматотропін, естроген і тестостерон: як генетика пов’язана з гормонами.

Автоматичний електронний тонометр із сірою манжетою та скляна чашка чаю на світло-блакитному столі.

Обстеження та аналізи для чоловіків, які потребують регулярності

Артеріальний тиск

Артеріальна гіпертензія належить до основних модифікованих факторів ризику інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та хронічної хвороби нирок. Її підступність у тому, що підвищений тиск часто не спричиняє помітних симптомів. Людина може роками почуватися добре, не підозрюючи про зміни, які поступово збільшують навантаження на судини та серце (US Preventive Services Task Force, JAMA, 2021).

Основним способом виявлення гіпертензії є регулярне вимірювання артеріального тиску. За рекомендаціями USPSTF (United States Preventive Services Task Force), дорослим від 40 років доцільно проходити таке обстеження щороку. За нормальних показників і відсутності факторів ризику в молодшому віці інтервали можуть бути довшими.

Для достовірного результату перед вимірюванням потрібно спокійно посидіти щонайменше п’ять хвилин. Манжета має відповідати окружності плеча, а рука — перебувати на рівні серця. Під час одного сеансу бажано зробити кілька вимірювань: одного підвищеного показника недостатньо для встановлення діагнозу. Якщо результати викликають підозру на гіпертензію, їх підтверджують вимірюваннями поза кабінетом лікаря: за допомогою домашнього контролю або добового моніторування артеріального тиску. Це допомагає розрізнити стійке підвищення тиску, гіпертензію білого халата та масковану гіпертензію (US Preventive Services Task Force, JAMA, 2021). За гіпертензії білого халата тиск підвищується лише на прийомі в лікаря, зазвичай через хвилювання. За маскованої — навпаки: у кабінеті лікаря тиск нормальний, а вдома чи протягом дня підвищений.

Ліпідний профіль і серцево-судинний ризик

Порушення ліпідного обміну часто не має зовнішніх проявів, проте може прискорювати розвиток атеросклерозу. Для його оцінювання використовують ліпідограму, яка охоплює загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів низької (ЛПНЩ, або «поганий» холестерин) та високої щільності (ЛПВЩ, або «хороший» холестерин), а також тригліцериди.

Особливу увагу приділяють холестерину ліпопротеїнів низької щільності. Його підвищена концентрація сприяє накопиченню холестерину в стінках артерій і формуванню атеросклеротичних бляшок, що з часом може призвести до звуження судин і підвищити ризик інфаркту міокарда та інсульту.

Водночас результати ліпідограми не варто оцінювати ізольовано. Рівень ЛПНЩ та його цільові значення визначають з урахуванням загального серцево-судинного ризику, який оцінюють за віком, артеріальним тиском, статусом куріння, наявністю діабету, хронічної хвороби нирок і серцево-судинних захворювань в анамнезі. Відповідно, цільовий рівень ЛПНЩ для чоловіка без встановлених серцево-судинних захворювань і для того, хто вже переніс інфаркт міокарда, буде різним (Visseren FLJ et al., European Heart Journal, 2021; Mach F et al., Atherosclerosis, 2025).

Окремої уваги заслуговує ліпопротеїн(а) (або Lp(a)), концентрація якого значною мірою визначається генетичними чинниками й зазвичай залишається відносно стабільною протягом життя. Підвищений рівень Lp(a) пов’язаний зі збільшенням імовірності атеросклеротичних серцево-судинних захворювань. Звичайна ліпідограма не дає змоги визначити його концентрацію, тому для цього потрібне окреме дослідження крові.

Оновлені європейські рекомендації ESC/EAS 2025 року радять розглянути визначення Lp(a) щонайменше один раз у дорослому віці. Особливо важливим це обстеження може бути за сімейного анамнезу ранніх серцево-судинних подій або високого Lp(a) (Mach F et al., Atherosclerosis, 2025).

Для комплексного оцінювання серцево-судинного ризику використовують алгоритми SCORE2 (застосовують у людей віком 40–69 років) та SCORE2-OP (від 70 років), враховуючи вік, стать, куріння, систолічний артеріальний тиск і показники холестерину для оцінювання ймовірності фатальних і нефатальних серцево-судинних подій протягом наступних десяти років. Результат такого оцінювання допомагає лікарю визначити необхідну інтенсивність профілактичних заходів та/або потребу в медикаментозному втручанні (Visseren FLJ et al., European Heart Journal, 2021).

Детальніше про те, чому ризик серцево-судинних хвороб не зводиться до холестерину, — у статті Причина серцево-судинних хвороб не лише у «поганому» холестерині: що про це говорить генетика.

Глюкоза та HbA1c

Діабет 2 типу може тривалий час залишатися невиявленим: рівень глюкози підвищується поступово, а характерні симптоми з’являються не завжди. Водночас тривала гіперглікемія поступово пошкоджує судини, нирки, сітківку ока та нервову систему. Раннє виявлення порушень вуглеводного обміну дає змогу вчасно розпочати профілактичні заходи.

Для скринінгу предіабету та діабету 2 типу використовують три основні методи: визначення рівня глюкози у плазмі крові натще, аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c) та пероральний глюкозотолерантний тест.

HbA1c відображає середній рівень глюкози в крові за попередні два-три місяці. На відміну від одноразового вимірювання глюкози, цей показник дає змогу оцінити стан вуглеводного обміну за триваліший період. Водночас результат HbA1c може бути неточним за деяких видів анемії та станів, що змінюють тривалість життя еритроцитів або впливають на структуру гемоглобіну. У таких випадках лікар може віддати перевагу визначенню глюкози плазми (American Diabetes Association Professional Practice Committee, Diabetes Care, 2026).

За рекомендаціями ADA 2026 року, скринінг на предіабет і діабет 2 типу слід починати з 35 років. Раніше обстеження може знадобитися за надлишкової маси тіла або ожиріння в поєднанні з додатковими факторами ризику. Якщо результати обстежень відповідають нормам, повторне тестування рекомендують проводити щонайменше раз на три роки. За підтвердженого предіабету рекомендований ретельний щорічний контроль.

Важливо розрізняти скринінг і діагностику: результат одного тесту, який відповідає діагностичним критеріям діабету, за відсутності однозначної гіперглікемії зазвичай потребує підтвердження повторними обстеженнями.

Такі аналізи, як інсулін натще та індекс HOMA-IR, не замінюють потребу використання цих методів й не належать до обов’язкових скринінгових досліджень для кожного чоловіка. Їхнє призначення має відповідати конкретному клінічному запитанню.

Детальніше про генетичні відмінності чутливості до інсуліну й ризик діабету 2 типу — у статті Інсулінова чутливість і ризик цукрового діабету 2 типу: генетичний вимір.

Колоректальний рак: коли починати скринінг

Колоректальний рак часто розвивається поступово, а на ранніх стадіях може не мати помітних проявів. Однією з особливостей цього захворювання є можливість виявити та видалити деякі передракові утворення — аденоматозні поліпи — ще до їхнього злоякісного переродження. Саме тому скринінг може не тільки сприяти ранньому виявленню раку, а й запобігати його розвитку.

Для обстеження використовують кілька методів: 

  • імунохімічний тест калу (Fecal Immunochemical Test, FIT), що дає змогу виявляти приховану кров у калі,
  • колоноскопія, що дає змогу безпосередньо оглянути слизову оболонку товстої кишки, виявити поліпи та за потреби видалити їх під час процедури.

За рекомендаціями USPSTF, дорослим без відомих факторів підвищеного ризику колоректального раку скринінг рекомендують починати з 45 років і проводити його регулярно до 75 років, зокрема за допомогою щорічного імунохімічного тесту калу (FIT). Позитивний результат тесту потребує подальшого обстеження, зазвичай колоноскопії. Якщо під час колоноскопії не виявлено патологічних змін, наступне обстеження зазвичай проводять через десять років.

У віці 76–85 років рішення про продовження скринінгу приймають індивідуально, враховуючи загальний стан здоров’я, попередні результати обстежень та очікувану користь. За наявності сімейного анамнезу колоректального раку, спадкових синдромів або запальних захворювань кишечника скринінг може знадобитися раніше та за іншою схемою (US Preventive Services Task Force, JAMA, 2021).

Важливо! Кров у калі, стійкі зміни характеру випорожнень, незрозуміла втрата маси тіла, анемія або тривалий біль у животі потребують медичного обстеження незалежно від віку. За наявності таких симптомів не варто чекати планового скринінгу, а звернутися якомога швидше до лікаря.

Лабораторні обстеження: коли більше не означає краще

Кількість досліджень у чекапі сама по собі не визначає якість профілактики: важливо, чи допомагають конкретні тести та аналізи відповісти на клінічні запитання та чи вплинуть результати на подальші рішення.

Без симптомів, відомих факторів ризику або інших клінічних показань не потрібно автоматично включати до щорічного чекапу інсулін натще, HOMA-IR, кортизол, тестостерон, феритин, гомоцистеїн, вітамін D, антитіла до тиреоїдних антигенів чи розширені біохімічні панелі. Кожне з цих досліджень має конкретні показання. Наприклад, феритин визначають для виявлення дефіциту заліза, зокрема до появи анемії; кортизол — за підозри на порушення функції надниркових залоз; вітамін D — за наявності факторів ризику його дефіциту або клінічних ознак порушень мінерального обміну та стану кісткової тканини. Для загалом здорових дорослих без скарг чи спеціальних показань рутинне визначення 25(OH)D також не рекомендується (Demay MB et al., The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 2024).

Подібний принцип стосується й функції щитоподібної залози. Немає достатніх доказів на користь універсального скринінгу всіх дорослих чоловіків без скарг чи симптомів. Визначення тиреотропного гормону (ТТГ) доцільне за наявності симптомів, факторів ризику або інших клінічних підстав (US Preventive Services Task Force, JAMA, 2015).

Безсистемне призначення додаткових аналізів може створювати хибне відчуття контролю над здоров’ям. Випадкові відхилення від референтних значень не завжди свідчать про захворювання, але нерідко стають причиною повторних тестів і непотрібних втручань. Раціональний чекап починається з оцінювання індивідуальних потреб, а не з максимально довгого списку лабораторних показників.

Зрілий чоловік у спортивному лонгсліві з навушниками стоїть на тлі ранкового гірського пейзажу під час пробіжки.

Генетичні дані в оцінюванні чоловічого здоров’я

Клінічні обстеження показують поточний стан організму — що відбувається в організмі зараз: як працює серцево-судинна система, чи є порушення вуглеводного обміну, які показники ліпідів і гормонів. Генетичний тест дає розуміння, які успадковані особливості роботи організму конкретного чоловіка можуть впливати на роботу біологічних систем і формувати схильності до розвитку певних станів.

Сімейний анамнез допомагає виявити можливі спадкові закономірності. Наприклад, випадки ранніх серцево-судинних захворювань, раку простати або колоректального раку серед близьких родичів можуть бути підставою для додаткового оцінювання. Проте сімейна історія не завжди повна: захворювання могли не проявитися в попередніх поколіннях, або ж інформація про родичів недоступна (National Cancer Institute, Cancer Genetics Risk Assessment and Counseling (PDQ®), 2025). Крім того, відсутність відомих випадків тих чи інших захворювань або особливостей здоров’я у родині не виключає генетичної схильності.

Генетичні особливості можуть бути пов’язані з різними механізмами формування спадкової схильності до захворювань. Зокрема, важливо розрізняти рідкісні патогенні генетичні варіанти та поширені генетичні відмінності, сукупний вплив яких оцінюють за допомогою полігенних моделей.

Рідкісні патогенні варіанти можуть істотно підвищувати ймовірність розвитку певних захворювань і бути причиною спадкових синдромів. Наприклад, патогенні варіанти в генах BRCA1 (BRCA1 DNA repair associated) та BRCA2 (BRCA2 DNA repair associated) пов’язані з підвищеною спадковою схильністю до низки онкологічних захворювань, зокрема раку передміхурової залози. Виявлення таких варіантів потребує відповідного клінічного оцінювання та, за показаннями, генетичного консультування.

Інший підхід — полігенна оцінка ризику (Polygenic Risk Score, PRS). На відміну від тестування конкретного гена на рідкісний патогенний варіант, PRS враховує сукупний внесок великої кількості поширених генетичних варіантів, кожен із яких зазвичай має невеликий індивідуальний ефект. Разом вони формують полігенну схильність до певного захворювання або фізіологічної характеристики (Kachuri L et al., Nature Reviews Genetics, 2024). Для оцінювання клінічного ризику генетичні дані розглядають разом із віком, артеріальним тиском, лабораторними показниками, способом життя та іншими факторами.

Отже, генетичне тестування та клінічні обстеження дають різну за змістом інформацію, яка є взаємодоповнюючою та розширює можливості індивідуального оцінювання здоров’я чоловіка.

Генетичний тест Apixmed Prism «Чоловіче здоров’я»

ДНК-тест «Чоловіче здоров’я» від Apixmed Prism охоплює 34 показники: 22 комплексні полігенні оцінки та 12 окремих генетичних варіантів у 9 генах.

Комплексні оцінки відображають сукупний внесок поширених генетичних варіантів, пов’язаних із певними захворюваннями та фізіологічними характеристиками. Аналіз окремих варіантів дає змогу оцінити конкретні генетичні відмінності, значущі для відповідних сфер здоров’я.

Звіт містить інформацію про генетичні передумови, пов’язані з обміном речовин, фізіологічними процесами та схильністю до певних станів. Ці дані характеризують успадковану складову індивідуального профілю здоров’я, але не відображають поточного стану організму й не замінюють клінічних обстежень: ліпідограми, вимірювання артеріального тиску, визначення ПСА та інших досліджень за медичними показаннями.

Як підготуватися до чекапу чоловічого здоров’я

Перший крок — консультація сімейного лікаря. Розширений чекап із десятками аналізів не повинен бути самоціллю. Спершу важливо оцінити поточний стан здоров’я чоловіка, з'ясувати, які обстеження вже проводилися, чи змінилися їхні результати з часом і які додаткові перевірки справді потрібні.

Перед консультацією варто зібрати інформацію про:

  • Попередні обстеження: результати аналізів, вимірювань артеріального тиску та інших обстежень за останні рік-два. Це допоможе лікарю оцінити не лише окремі показники, а й зміни в динаміці.
  • Сімейний анамнез: відомості про захворювання батьків, братів, сестер та інших близьких родичів. Особливо важливо повідомити лікаря про факт ранніх інфарктів й інсультів у родині, випадки раку передміхурової залози, колоректального раку, цукрового діабету та інших захворювань, які мають спадковий складник.
  • Зміни у стані здоров’я: стійке зниження лібідо, порушення еректильної функції, незрозуміла зміна маси тіла, зниження фізичної витривалості, порушення сну або зміни сечовипускання — про такі прояви варто повідомити лікаря, навіть якщо вони не спричиняють значного дискомфорту.
  • Спосіб життя: рівень фізичної активності, особливості харчування, куріння, вживання алкоголю та інші звички — ці чинники впливають на серцево-судинне й метаболічне здоров’я та можуть змінювати індивідуальні ризики.

За результатами консультації лікар допоможе визначити, які обстеження потрібні чоловікові зараз, які можна відкласти, коли повторювати вже проведені аналізи та чи є показання до спеціалізованих обстежень або генетичного тестування за іншими напрямами здоров’я.

Персональний план обстежень для чоловіка полягає не у щорічному повторенні однакового набору аналізів або обов’язковому контролі всіх показників, асоційованих із чоловічим здоров’ям. Склад чекапу чоловічого здоров’я та, відповідно, періодичність профілактичних обстежень визначають з урахуванням віку, поточного стану здоров’я, сімейного анамнезу та результатів попередніх обстежень. Такий підхід допомагає своєчасно виявляти зміни, визначати потребу в подальшій діагностиці та підтримувати фізичну активність, функціональні можливості й якість життя чоловіка впродовж років.

 

Результати генетичного тесту — це не діагноз і не заміна консультації лікаря. 

Звіт Apixmed Prism дає генетичний контекст, який доповнює результати обстежень і допомагає приймати рішення разом із лікарем.

 

Джерела

  1. Bray F, Laversanne M, Sung H, et al. Global cancer statistics 2022: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA: A Cancer Journal for Clinicians. 2024;74(3):229–263. DOI: 10.3322/caac.21834
  2. Wei JT, et al. Early Detection of Prostate Cancer: AUA/SUO Guideline Part I: Prostate Cancer Screening. The Journal of Urology. 2023;210(1):46–53. DOI: 10.1097/JU.0000000000003491
  3. European Association of Urology. EAU Guidelines on Prostate Cancer. 2025. https://uroweb.org/guidelines/prostate-cancer
  4. Bhasin S, et al. Testosterone Therapy in Men With Hypogonadism: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2018;103(5):1715–1744. DOI: 10.1210/jc.2018-00229
  5. US Preventive Services Task Force. Screening for Hypertension in Adults: US Preventive Services Task Force Reaffirmation Recommendation Statement. JAMA. 2021;325(16):1650–1656. DOI: 10.1001/jama.2021.4987
  6. Visseren FLJ, et al. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. European Heart Journal. 2021;42(34):3227–3337. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab484
  7. Mach F, et al. 2025 Focused Update of the 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias. Atherosclerosis. 2025;409:120479. DOI: 10.1016/j.atherosclerosis.2025.120479
  8. American Diabetes Association Professional Practice Committee. 2. Diagnosis and Classification of Diabetes: Standards of Care in Diabetes—2026. Diabetes Care. 2026;49(Suppl 1):S27–S49. DOI: 10.2337/dc26-S002
  9. US Preventive Services Task Force. Screening for Colorectal Cancer: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 2021;325(19):1965–1977. DOI: 10.1001/jama.2021.6238
  10. Demay MB, et al. Vitamin D for the Prevention of Disease: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2024;109(8):1907–1947. DOI: 10.1210/clinem/dgae290
  11. US Preventive Services Task Force. Screening for Thyroid Dysfunction: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 2015;313(5):457–464. DOI: 10.1001/jama.2015.0233
  12. National Cancer Institute. Cancer Genetics Risk Assessment and Counseling (PDQ®) – Health Professional Version. 2025. https://www.cancer.gov/about-cancer/causes-prevention/genetics/risk-assessment-pdq
  13. Kachuri L, Chatterjee N, Hirbo J, et al. Principles and methods for transferring polygenic risk scores across global populations. Nature Reviews Genetics. 2024;25(1):8–25. DOI: 10.1038/s41576-023-00637-2

Читайте наступні статті

Залишилися питання?

Залиште свої контактні дані — наші спеціалісти зв’яжуться з вами найближчим часом. Ми допоможемо розібратися у пропозиціях, підібрати тест відповідно до вашого запиту і відповімо на будь-які запитання про продукт і процес.